Місто гріхів (2005)

Оригінальний фільм «Місто гріхів», який отримав золоту гілку в Каннах, окремі епізоди якого були поставлені такими близькими майстрам, як К. Тарантіно, Ф. Міллер, Р. Родрігес, яскравий (не дивлячись на візуальне вирішення в чорно-білих тонах). із вкрапленнями кольорів лише в екстремальних моментах), сповнена чорного гумору та гіпертрофованого насильства історія міста «Бейсін Сіті».

На боці «денщиків» – месників соціального зла та прокази корупції та політичного тиску, що роз’їдають місто, зовсім не супергерої, а цілком звичайні, на перший погляд, не дуже приємні особистості (це стосується насамперед до героя Міккі Рурка). Потворний і безжальний Марв Рурк зобов'язаний знайти вбивць своєї дівчини, втомлений, виснажений поліцейський Хартіген (Брюс Вілліс) не хоче стати «цапом відпущення» для сенатора, який покриває його сина-маніяка, а «Місто гріхів» перетворюється на місто цинічної бійні, «підставок» і перестрілок.

Сценарна основа фільму (комікс «Марвел») не дозволила сценаристу Френку Міллеру надто «розгорнути канву» в області інтриги, тому «Місто гріхів» — це, перш за все, чудовий бойовик у яку ніхто не надто турбує тонкістю інтриги. Але всім шанувальникам «чорного» (не «нуарного», а саме «чорного») бойовика подивитися «Місто гріхів» просто необхідно, напевно вони поставлять йому заслужену найкращу оцінку. Те ж саме стосується і шанувальників творчості Тарантіно і Родрігеса, деякі режисерські «знахідки» цих майстрів у фільмі настільки чудові, що сцени насильства зовсім не сприймаються як самоціль.

Шанувальники Тарантіно, Родрігеса, Рурка та Брюса Вілліса (обидва не зовсім у типовому амплуа) – не пропустіть «Місто гріхів», висловлюйте своє ставлення в коментарях на сайті!