Розповіді Пауліно (2020)

Легкість у спілкуванні характеризує людину виключно з позитивної сторони, що неймовірно важливо як для власника цієї якості, так і для його співрозмовників. Але в приємній розмові важливий ще один фактор, а це актуальність як самої розмови, так і теми, яка пропонується для обговорення. Чи володів веселун Пауліно засобами розмови, він сам міг не знати, але деякими з них він користувався дуже вдало, принаймні переконливо. Пауліно був ще екстравертом і просто не міг жити без спілкування і уваги до власної персони. І він одержимо інколи запрошував до розмови зовсім незнайомих людей. А бажання мимовільних співрозмовників найменше мучило Пауліно, який тяжів до жартів, чим дещо спантеличував сторонніх. Важка історія почалася для Пауліно Бобо з дня його народження, коли батько малюка був неймовірно щасливий і просто не змовкав, коли прибув до лікарні. Він прийшов у відділення красивих дітей, а його відправили у відділення страшних малюків. А звідти відправляли ще вище, де було відділення дуже негарних дітей. Саме тоді ентузіазм чоловіка повністю згас. Але навіть у цьому відділенні хлопчика не було і довелося піднятися вище. Чоловік мав забрати дитину. Пауліно Бобо ріс і вважав себе дуже милою дитиною. Пауліно міг безперервно розповідати незнайомим людям про своїх батьків, будучи їм дуже вдячним. З восьми років життя хлопчика різко змінилося, адже він покинув свою кімнату. Пауліно залучили до роботи по дому. Трохи пізніше виявилося, що хлопець чудово грає на музичному інструменті, раніше не тримаючи його в руках. Але батько принижував сина, і Пауліно розповідав про те, як підтримував його.