Еліза (2020)

Це важка і жорстка психологічна драма, яка досліджує спогади - образи та сюжети з минулого, що спливають у пам'яті, і галюцинації, тобто поле дослідження багатьох запитань, на які немає відповідей.

Під звуки саксофонної джазової музики ми бачимо, як красива білявка, якій на вигляд років 40, спускається сходами величного та зі смаком мебльованого будинку, а потім виходить через вхідні двері. Все чорно-біле, за винятком кількох штрихів червоного — троянди у вазі. Це Еліс Бріджес (Ліза Пеппер). Потім ми чуємо, як жінка поза камерою монотонно говорить: «Люди радше б жили в будинках, якими б нудними вони не були».

Еліз здається дещо нестабільною та непередбачуваною, вона страждає від депресії та різких перепадів настрою, і навіть її добрий чоловік-адвокат Стівен (Аарон Такер) та її настирлива жахлива мати (Френ Такер) не знають, як з нею порозумітися. Творці фільму з самого початку змусять нас хапатися за соломинку, щоб зрозуміти поведінку Елізи. У центрі уваги глядачів фільму опиниться вся сім'я Бріджес. Вони живуть у красивому сучасному особняку, а їхня няня Джулія (Джульєта Ортіс) та її донька Кармен (Тара Аррояве) допомагають піклуватися про їхнього сина, який, здається, мало цікавить Еліз.

Іноді незрозуміло, чи те, що ми бачимо, є реальністю чи фантазією в голові Елізи. Вона відвідує доктора Філіпа Льюїса (Ентоні Хопкінс) у дуже вузькій міні-спідниці, білій блузці та розв’язаному краватці-метелику та стає предметом його жартів.

У другій половині фільму Еліз впадає в кататонічний стан через трагедію і потрапляє до державної лікарні. Жінка отримувала великі дози ліків і лікувалася електрошоковою терапією. Під час процедури вона зустріла медсестру франко-американського походження (Ентоні Апель), яка дуже зацікавилася Елізою і, здається, закохалася в неї.

Фільм «Еліза» — це потужна психологічна драма, яка змусить глядачів гадати та шукати відповіді на запитання про те, що насправді є нашою реальністю, світом, у якому ми живемо, чи світом нашої уяви.